Часом злітаються в селі, не орлята, а орли, люди, які пройшли крізь буремні літа, збагачені практичним і життєвим досвідом, з покритими сивиною скронями. Це - кандидат історичних наук О. А. Бородин, член спілки журналістів СРСР А.С. Троїцький, генерал-майор у відставці В. Г. Корецький та інші. Це ті, чия неспокійна юність гартувалась на світанку радянської влади - солдати бойової ленінської гвардії, які створювали в селі перший комсомольський осередок, боролися з контрреволюційними бандами, куркулями, пропагували перші декрети радянської влади.
В нашому селі і понині зберігається приміщення бувшої церковно-приходської школи. Волревком передав його в 1921 році комсомольцям, а ті відремонтували своїми силами і відкрили в нім комсомольський клуб.
Осталися в минулому спомини про ті лихі часи , коли численні зграї Скирди, Мошенського, Рака, Левченка, Овдієнка, Кикотя недавали спокою селянам, по звірячому розправлялися з ревкомівцями, палили оселі активістів. Центром бандитського розгулу стали куркульські хутори біля Мажелії і Пісок. Тим більше що звідси родом був Григорій Скирда - колишній офіцер, який оголосив себе гетьманом лівобережної України.
Це було в кінці 1919 року. А на початку січня 1920 року всі троє вступили в комсомол. Серед них і Андрій Троїцький, шістнадцятирічний юнак з села Піски, Кременчуцького повіту, якого через рік повітовий комітет відрядив у рідне село на комсомольську роботу.
На березі стрімкої річки Псьол серед чарівної природи і вікових дубів у яблуневому саду потонув невеличкий, але чепурний біленький будинок. В ньому жив і працював один із визначних героїв Жовтневої революції і громадянської війни, наш земляк Федір Всеволодович Попов.
Загін назвали пізніше червонокозачою кавалерійською бригадою, якою командував Ф. В. Попов. Командирами полків і ескадронів були старі кадрові робітники, що пройшли революційну школу на заводах і шахтах. Серед цих легендарних командирів були уродженці Пісок: С.І. Паськевич, Р.Г. Бардаченко, О.Г. Романко, Л.П. Геращенко, Ф.В. Омельяненко.
Весть об Октябрьской революции, ленинские декреты о земле и мире дошли до нашей волости не так уж и скоро. А в селе уже шла своя революция. Беднота приступила к конфискации земли, скота, инвентаря в помещичьем имении.
Зайде читач до бібліотеки і його привітно зустріне простора кімната, яскраві плакати, стенди, книжкові виставки... Широко розгорнутий книжковий фонд. На стелажах - спеціальні тематичні полиці: «Література про громадянську і Велику Вітчизняну війни», «Вивчай свій рідний край».
Особливо великим попитом користуються книги про революційне минуле, героїчні подвиги старшого покоління.
Коли фашисти зненацька напали на нашу землю, Мина залишив плуг і взявся до зброї. Він був завжди там, де воїнам була потрібна допомога санітара. За хоробрість і відвагу Мину Йосиповича нагороджено орденом Червоної Зірки та багатьма медалями. Він брав участь у визволенні Румунії, Угорщини, дійшов до Будапешта.
Більше тридцяти п'яти років минуло відтоді, як молодий юнак Василь Корецький добровільно вступив у ряди Червоної Армії. Чи думав він тоді, що це увійде в його життя, стане біографією?
Від солдата до генерала, від начальника штабу батальйону до начальника штабу танкової армії - такий шлях пройшов наш славний земляк.
