З часів свого виникнення українське козацтво виступає надійним оборонцем рідної землі від ворожих зазіхань. На чолі козаків зявилися досвідчені полководці які повели за собою народні маси.
Запорозькі лицарі першими ставали на шляху ординських полчищ, разом з селянами та міщанами вели героїчну боротьбу за визволення України від іноземного армії. В цей час зросла ціла плеяда славних, козацьких ватажків, чиї імена назавжди залишилися в пам'яті народній.
В жизни этого человека – масса удивительных фактов. Один из них: Тарас Шевченко родился и умер в один и тот же день – 10 марта, прожив на свете всего 47 лет.
Несмотря на самые противоречивые оценки жизни и творчества автор «Кобзаря» Тарас Шевченко по-прежнему остается для украинцев национальным символом и духовным наставником.
Интересные дела творятся сейчас в Украине: в галерее национальных героев «незалежной» представлены гетман Мазепа, батько Петлюра, лидер украинских националистов Степан Бандера. И как-то непонятно смотрится на этом фоне Тарас Шевченко
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за н. ст.) 1814р. в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії. Його батьки, що були кріпаками багатого поміщика В. В. Енгельгардта, незабаром переїхали до сусіднього села Кирилівки.
До смерті матері (у 1823 р.), живучи під її опікою, хлопчик, здавалося, і горя не знав. Опісля ж, почалися ті життєві негаразди, які переслідували Тараса до самої могили. У овдовілого батька на руках лишається п'ятеро дітей, Микита, Катерина, Тарас, Ярина та Йосип, а згодом у їхню хату ввійшла мачуха зі своїми трьома малолітніми дітьми. З гірким болем згадуватиме пізніше поет цей період свого життя: злидні, сварки, несправедливість, знущання. У 1825 році помирає батько, висловивши знаменне пророцтво щодо майбутнього сина: «Синові Тарасу із мо
... Читать дальше »
Київ був заснований легендарним східно слов’янським вождем Києм (місто й досі називається на його честь), його братами Щеком та Хорівом та їх сестрою Либідь в кінці V століття до н.е.
Київ був містом-фортецею на березі річки, що виходила на Торгівельний шлях східної Європи, Дніпро, що поєднував греків та варягів (вікінгів або людей з півночі ). Історично місто стало фортецею, що захищала мирне населення східно Європейських земель від навали диких нормандських племен, що приходили зі степів південної України, Тавриди (хазари, кумани, печенеги, половці та інші).
Київ став першою столицею Київської Русі, першої Руської держави (кінця IX століття – 1240 рр.). Місто було збудоване на землях союзу Полянських племен, але пізніше увійшло до земель східно слов’янсь
... Читать дальше »
Україна – найбільша за територією Європейська країна .
Україна сьогодні – це 0,41% території суші, 0,85% населення планети та 0,20% світового валового національного продукту.
Україна відома запасами марганцевих (більше 40% світових) та залізних руд (більше 12%).
Україна – великий виробник зерна (входить до трійки найбільших виробників ячменю). Поруч із Францією, Німеччиною та США – один з найбільших виробників цукрового буряка, випереджуючи таких сусідів як Польща та Туреччина. Входить до сімки найбільших в світі виробників цукру, рослинної олії, свинини та картоплі.
Цікавий факт з економіки України: у 2001 році товарообіг між Україною і Китаєм становив 737,688 млн. доларів, при ц
... Читать дальше »
Вперше назва «Україна» з’явилася наприкінці XII ст. в Іпатіївському літописі у 1187 році у зв’язку зі смертю в Переяславі князя Володимира Глібовича. У літописі говориться: …и плакашася по нем всі переяславци… бе бо князь добр и крепок на рати… и о нем же Украина много постона…». За часів Галицько-Волинського князівства його землі одержали назву «Україна», яка пізніше, з XVI ст., вживалася в документах в межах більшості заселених українцями земель, що увійшли до Польщі.
Перший автомобіль з’явився на території сучасної України, а разом з тим і в усій тодішній Російській імперії у 1891 році в Одесі. Купив у Франції це механічне диво редактор газети «Одесский листок» В.В.Навроцький. То була одна з найперших ще дослідних
... Читать дальше »
Україна під Річчю Посполитою у XVI- II пол XVII ст
Відомо, що була підписана Люблінська Унія між Польщею та Литвою у 1569р, і за нею пішло масове ополячення, окатоличення, а чи насправді було так? Після підписання Люблінської Унії православна віра продовжувала жити, але освіту надавали католицькі школи, священики. Не треба думати, що всі митрополити 16ст горою йшли за Україну. Багато митрополитів, священиків, монахів жили як пани: пили, гуляли та багато інших пестощів. Якщо в католицьких монастирях чоловіки жили виключно самі, то в православних жили цілими сім’ями (з дітьми, жінками(часто навіть з декількома). Братські школи це не релігійні осередки монахів чи священиків, а об’єднання міщан заради того, щоб поставити церкву на свої місця. Саме при братських школах розвивалась українська освіта, писемність та б
... Читать дальше »
Окупувавши західноукраїнські землі, польська шляхта на цьому не заспокоїлася. Вона мріяла про всю Україну, захоплену Литвою. Остання ж з поч. XVI ст. опинилася перед наростаючою небезпекою ззовні, насамперед збоку Московського князівства та Кримського ханства. Московія, маючи під своєю зверхністю майже весь Північний Схід та в 1480 р. практично скинувши вікове монголо-татарського, сама почала зазіхати на чужі землі. Поширення московської експансії викликало необхідність виправдовувати її. Так постала доктрина т. зв. третього Риму. Водночас князь московський Іван III прибрав собі титул "государя всієї Русі" (січень 1493 р.) і проголосив, що всі землі колишньої Київської Русі мають тепер належати Москві. Відповідно до цього й діяли московські правителі. Вони підтримували сепаратистські тенденції, що мали місц
... Читать дальше »
Руські ікони візантійського типу – це ікони, що були поширені на території Київської Русі в XI-XV ст., і, яка ввібрала в себе візантійський стиль мистецтва та слідувала візантійському канону іконописання. Проте, руська ікона візантійського типу, пройшовши шлях внутрішнього осмислення та «перетравлення» руським світоглядом засад православної естетики та філософії, вже в XIII ст. заявляє про себе як про досить специфічний, особливий тип іконопису.
З легкої руки Володимира Великого перейняла Русь християнську віру зразка візантійського. Візантія, могутня та авторитетна країна тих давніх часів, привабила руського князя зокрема і пишною церковною службою та неймовірною енергетикою святих образів. Тому й не дивно, що руська православна ікона
... Читать дальше »
Так сталося, що в результаті довготривалої окупації України численними і хижими сусідами нашій нації довго намагалися нав’язати чужинські для нас традиції. Та з відновленням незалежності відродилась і природне зацікавлення старими звичаями, нерідко прадідівськими і язичницькими. Бажаючи їх відновити, деякі звертаються до популярного зараз «реконструкторства», - так називають відновлювачів військових та побутових звичаїв старовини (вони більш знайомі широкому загалу реконструкцією битв і подій). Однією з характерних відзнак цієї категорії людей нині є «молоточки Тора» - копії вікінгських оберегів. Але це, як відомо – скандинавські язичницькі амулети. Але ж у наших дохристиянських дружинників, як відомо, також був поширений звичай носити подібні наті
... Читать дальше »
З часів свого виникнення українське козацтво виступає надійним оборонцем рідної землі від ворожих зазіхань. На чолі козаків зявилися досвідчені полководці які повели за собою народні маси.
До смерті матері (у 1823 р.), живучи під її опікою, хлопчик, здавалося, і горя не знав. Опісля ж, почалися ті життєві негаразди, які переслідували Тараса до самої могили. У овдовілого батька на руках лишається п'ятеро дітей, Микита, Катерина, Тарас, Ярина та Йосип, а згодом у їхню хату ввійшла мачуха зі своїми трьома малолітніми дітьми. З гірким болем згадуватиме пізніше поет цей період свого життя: злидні, сварки, несправедливість, знущання. У 1825 році помирає батько, висловивши знаменне пророцтво щодо майбутнього сина: «Синові Тарасу із мо
Київ був заснований легендарним східно слов’янським вождем Києм (місто й досі називається на його честь), його братами Щеком та Хорівом та їх сестрою Либідь в кінці V століття до н.е.
Україна – найбільша за територією Європейська країна .
Вперше назва «Україна» з’явилася наприкінці XII ст. в Іпатіївському літописі у 1187 році у зв’язку зі смертю в Переяславі князя Володимира Глібовича. У літописі говориться: …и плакашася по нем всі переяславци… бе бо князь добр и крепок на рати… и о нем же Украина много постона…». За часів Галицько-Волинського князівства його землі одержали назву «Україна», яка пізніше, з XVI ст., вживалася в документах в межах більшості заселених українцями земель, що увійшли до Польщі.
Відомо, що була підписана Люблінська Унія між Польщею та Литвою у 1569р, і за нею пішло масове ополячення, окатоличення, а чи насправді було так? Після підписання Люблінської Унії православна віра продовжувала жити, але освіту надавали католицькі школи, священики. Не треба думати, що всі митрополити 16ст горою йшли за Україну. Багато митрополитів, священиків, монахів жили як пани: пили, гуляли та багато інших пестощів. Якщо в католицьких монастирях чоловіки жили виключно самі, то в православних жили цілими сім’ями (з дітьми, жінками(часто навіть з декількома). Братські школи це не релігійні осередки монахів чи священиків, а об’єднання міщан заради того, щоб поставити церкву на свої місця. Саме при братських школах розвивалась українська освіта, писемність та б
Окупувавши західноукраїнські землі, польська шляхта на цьому не заспокоїлася. Вона мріяла про всю Україну, захоплену Литвою. Остання ж з поч. XVI ст. опинилася перед наростаючою небезпекою ззовні, насамперед збоку Московського князівства та Кримського ханства. Московія, маючи під своєю зверхністю майже весь Північний Схід та в 1480 р. практично скинувши вікове монголо-татарського, сама почала зазіхати на чужі землі. Поширення московської експансії викликало необхідність виправдовувати її. Так постала доктрина т. зв. третього Риму. Водночас князь московський Іван III прибрав собі титул "государя всієї Русі" (січень 1493 р.) і проголосив, що всі землі колишньої Київської Русі мають тепер належати Москві. Відповідно до цього й діяли московські правителі. Вони підтримували сепаратистські тенденції, що мали місц
Так сталося, що в результаті довготривалої окупації України численними і хижими сусідами нашій нації довго намагалися нав’язати чужинські для нас традиції. Та з відновленням незалежності відродилась і природне зацікавлення старими звичаями, нерідко прадідівськими і язичницькими. Бажаючи їх відновити, деякі звертаються до популярного зараз «реконструкторства», - так називають відновлювачів військових та побутових звичаїв старовини (вони більш знайомі широкому загалу реконструкцією битв і подій). Однією з характерних відзнак цієї категорії людей нині є «молоточки Тора» - копії вікінгських оберегів. Але це, як відомо – скандинавські язичницькі амулети. Але ж у наших дохристиянських дружинників, як відомо, також був поширений звичай носити подібні наті
