ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНУ
 Вперше назва «Україна» з’явилася наприкінці XII ст. в Іпатіївському літописі у 1187 році у зв’язку зі смертю в Переяславі князя Володимира Глібовича. У літописі говориться: …и плакашася по нем всі переяславци… бе бо князь добр и крепок на рати… и о нем же Украина много постона…». За часів Галицько-Волинського князівства його землі одержали назву «Україна», яка пізніше, з XVI ст., вживалася в документах в межах більшості заселених українцями земель, що увійшли до Польщі.
Перший автомобіль з’явився на території сучасної України, а разом з тим і в усій тодішній Російській імперії у 1891 році в Одесі. Купив у Франції це механічне диво редактор газети «Одесский листок» В.В.Навроцький. То була одна з найперших ще дослідних моделей уславленої згодом фірми Панар-Левассор.
Львівський вчений-мовознавець М. Рогович висловив цікаву версію походження синього і жовтого кольорів на нашому прапорі. Він стверджує, що слово «хохол»- тюркського походження. Воно створено з двох самостійних слів: «хох», що значить синій, голубий, небесний, та «юлу»- жовтий, золотавий. Це поєднання, на думку мовознавця, й створило слово «хохол», тобто синьо-жовтий.
Найбільша гірська система в Україні — Українські Карпати, які є частиною східних Карпат. Підносяться вони на заході, у межах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, і простягаються смугою завдовжки понад 270 км і завширшки 100-110 км. Українські Карпати — середньовисокі гори, їхня пересічна висота 1000м.
Співучі піски… Подібне явище спостерігається в багатьох районах світу. Схоже існує і в Україні, поблизу Нікополя, на косі біля річки Лапінки, на одному з рукавів Дніпра. «Спів» цих, мабуть, найдивніших пісків чути після дощу, коли верхній шар злипається і утворює крихку кірку. Крокуючи нею, можна почути звуки, подібні до свисту повітря, випущеного з автомобільної камери.
Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області.
Скільки гетьманів було в Україні? Україною понад двісті років правили 66 гетьманів: перший був Дмитро Вишневецький, оспіваний у думах як Байда, останній — Кирило Розумовський. Одні булавою освячували визвольні змагання народу, для інших блиск гетьманських клейнодів вгамовував спрагу честолюбства і власних корисних інтересів.
Вижимати двопудову гирю, стоячи на «мостику», витримувати вісім чоловік, легко розривати ланцюг, згинати підкови, піднімати зубами стіл з асистентами, які на ньому сиділи, могла свого часу А.Р. Завидна, що вважалася найсильнішою жінкою в Україні (1890-1935). Вона вчилася майстерності у самого Івана Піддубного й успішно виступала на цирковій арені. В її арсеналі був і такий номер: на груди ставили ковадло і бажаючі за допомогою молотка виготовляли на ньому різні речі. Ось така була жінка-феномен…
Найвідоміший музикант Київської Русі — співець XI ст. Боян, який жив при дворі Святослава Ярославовича і якого згадує автор «Слова о полку Ігоревім».
Найдавнішою скульптурою, знайденою в Україні, є кам’яна баба з кургану поблизу с. Нововасилівка Миколаївської області, яка належить до У-ІУ ст. до н.е.
Ансамбль унікальних фресок у Софійському соборі в Києві є найдавнішим зразком українського монументального живопису. Цим фрескам вже майже 1000 років. Загальна їхня площа становить 3000 кв. м.
Найбільше разів перекладали літературний твір — «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Його читають на 147 мовах народів світу.
Золоту медаль з фігурного катання на Олімпіаді в Ліліхамері (1994 рік) завоювала Оксана Баюл. Це був перший виступ українських спортсменів на Олімпійських іграх після прийняття Україною незалежності.
Найчастіше вживаною літерою з українського алфавіту є «п», із якої починається найбільша кількість слів. «Найпасивнішою», тобто найрідше вживаною буквою українського алфавіту, є «ф». В українській мові звук, що починається цією літерою, зустрічається, тільки у небагатьох запозичених словах.
Найстарішим з існуючих нині українських журналів є «Жінка» («Радянська жінка»), його було засновано в листопаді 1920 року.
Відкриття першої школи в Україні відбулося 988 року. У «Повісті минулих літ» записано, що тоді Володимир Святославович почав брати у «нарочитая чади», тобто у представників феодальної верхівки дітей і віддавати їх в «ученье книжное» в Києві.
Першим українським богатирем 20-30-х років газети називали силача з невеликого українського села на Черкащині Василя Дзюбу (1899-1945). На зріст він мав 2 метри 31 сантиметр і важив 190 кілограмів. На помості його ніхто не міг побороти. Крім того, він долонею забивав цвяхи довжиною 15 сантиметрів у дубову дошку, а витягував їх руками чи «зубами. Одним з найефектніших вважався номер, коли Дзюбі на груди клали ковадло і два молотобойці били по ньому великим молотом.
Рекорд найдовшого запливу, вірогідно, належить рятівникові з Ялти Ігореві Нерсесяну, який переплив Великий Севан. Відстань у 45 кілометрів він подолав за 16 годин.
Своєрідним унікумом у нашому сучасному п’ятиборстві є Геннадій Фроленко. На спортивній арені він з’явився у 33-річному віці, чемпіоном у команді став у 39, чемпіоном України — у 42. А у 1990 році, коли йому виповнилося 60, він заволодів Кубком Європи для «Олд бонз» у змаганнях, організованих європейською федерацією п’ятиборців-ветеранів «Олд бойз».
П’ятикратним чемпіоном з легкої атлетики, 35-кратним рекордсменом світу є Сергій Бубка (1963 р. н.). Народився він у місті Луганську, закінчив середню школу № 57 міста Донецька, у 1985 році — Київський інститут фізкультури. Уславився як плигун з жердиною. Живе у Донецьку. Бубка — почесний громадянин Братислави, Парижа, Донецька.
70-кілограмовий Сергій Винер з Мукачевого 12,6 секунд утримував, лежачи на битому склі, 335 кг живої маси. Це досягнення було зафіксовано у вересні 1990 року на московському манежі «Динамо» під час змагань, організованих клубом незвичайних рекордсменів і газетою «Комсомольская правда». Його брат Олександр утримував, стоячи, металеву трубу, за яку трималося шість чоловік. Загальна маса людей і разом із трубою становила 641,7 кг. Син Сергія Винера, 10-річний Роберт, маса якого, до речі, 29 кг, п’ять разів підряд відірвав від підлоги штангу вагою 130 кг.
| 
