Согласно гипотезе Райана-Питмена, вплоть до VI тыс. до н. э. территория Крыма не представляла собой полуострова, а была фрагментом более крупного массива суши, включавшего, в частности, территорию современного Азовского моря. Около 5500 г. до н. э., в результате прорыва вод из Средиземного моря и образования Босфорского пролива, за довольно краткий период были затоплены значительные территории, и образовался Крымский полуостров.
Каменный век
Древнейшие следы обитания гоминид на территории Крыма относятся к среднему палеолиту — это стоянка неандертальцев в пещере Киик-Кобавозрастом в 100 тыс. лет. Много позже в эпоху мезолита в Крыму обосновываются кроманьонцы (Мурзак-Коба).
Можна сміло стверджувати, що український прапор найбільше модифікувався за часів Запорозького козацтва. На той час єдиного прапора для всієї України не існувало. Корогви були різнобарвні із зображенням зірок, хрестів, сонць, місяців, гетьманських або місцевих гербів.
У Київських прапорах, які збереглися в описах з часів визвольної війни Богдана Хмельницького, вживалися такі кольори: червоний і малиновий — 8 разів, білий — 7, блакитний — 6, жовтий — 5, чорний — 4, зелений — 1 раз.Всього збереглося 14 описів прапорів.
Ось один з описів очевидця штурму м. Гомеля в 1651 p.:«Наступ почався 4 червня в неділю. О восьмій годині рано, при зміні варти, побачили спершу корогву червону з білим хрестом і білою обвідкою, потім показалася друга червона корогва, а коло неї три біл
... Читать дальше »
Багато народів світу вірили в магічну силу імені, його нерозривний зв’язок з людиною, яку воно називає. Вірили в це і давні слов’яни. Тому часто нарікали дітей назвами звірів — Вовк, Ведмідь, Зубр, вважаючи, що такі імена відлякуватимуть злих духів. Дитину могли назвати й негарним ім’ям (Некрас, Поганка, Нехорош, Мал, Крив), сподіваючись, що воно не сподобається нечистій силі і вона залишить дитину в спокої.
Деякі давньослов'янські язичницькі вірування і забобони, пов'язані з вибором імені для дитини, збереглися до нового часу. Так, видатний сербський філолог Вук Караджич в укладеному ним «Сербському словнику...» 1818 р. під словом вук (вовк) написав: «Коли у якої-небудь жінки діти довго не живуть, тоді дитині дають ім'я Вук — вовк
... Читать дальше »
Моя Полтавщина. Календар знаменних і пам'ятних дат
Переконаний, що юних громадян найкраще вчити життя на прикладі тих, хто прославив рідний край і свою малу батьківщину…
В. Рутківський, лауреат Нац. премії України ім. Т. Г. Шевченка 2012 р.
СІЧЕНЬ
3 – 75 років пам'яті Д. В. Ахшарумова (20.09.1864–1938), скрипаля, диригента, педагога. У 1897-1919 рр. жив і працював у м. Полтава;
4 – 75 років пам'яті М. О. Макаренка (05.02.1877–1938), видатного укр. мистецтвознавця, музейника, професора, уродженця с. Москалівка Полтавської губернії;
4 – 60 років пам'яті славетного борця І. В. Шемякіна (30.09.1877–1953), який жив,
... Читать дальше »
Теперішній райцентр Козельщина як поселення засноване в І чверті XVIII столітті наказним сотником Кобеляцької сотні П.Козельським. У II чверті XIX століття його нащадок П.І.Козельський - предводитель кобеляцького повітового дворянства, не маючи своїх дітей, передав у дар свій маєток графині Софії Михайлівні Капніст (дочці видатного вченого-математика М.Остроградського). Її чоловік В.І.Капніст - внук відомого поета та громадського діяча В.В.Капніста. Разом із маєтком та землями у спадок Капністам перейшла родова ікона Козельських - Божа Матір.
У козацький рід Козельських вона потрапила приблизно в середині XVIII ст. з однією із наречених. Спеціалісти стверджують, що портрет Мадонни виконаний італійським
... Читать дальше »
Жіночий. Заснований 1891 графами Володимиром Івановичем та Софією Михайлівною Капністами – власниками маєтку у с. Козельщина Кобеляцького пов. (тепер смт, райцентр Полтавської обл.). Заснування обителі пов’язано з чудотворною іконою Козельщинської Божої Матері, завядки якій зцілилася від недуги донька Капністів Марія. Трапилося так, що дівчина тяжко захворіла. Звертання до місцевих і столичних лікарів не принесло результату. 21.02./05.03.1881 перед від’їздом до Москви, куди мав приїхати знаменитий проф. Шарко із Парижа, після молитви перед іконою Богоматері, яка була сімейною реліквією Капністів, юна Марія раптово вилікувалася. Чутки про чудодійне зцілення від ікони швидко рознеслися далеко за межами Козельщини, і сюди
... Читать дальше »
Заснована на початку 18 століття. У 1718 р. полтавський полковник І.Черняк видав універсал на наказне сотництво в Кобеляцькій сотні Полтавського полку П. С. Козельському, який і заснував на землях, що належали сотні, поселення. До 1764 р. віднесена до Кобеляцької роти Дніпровського пікінерського полку Катерининської провінції Новоросійської губернії, з 1775 до 1783 р. — до Новосанжарсього повіту тієї ж губернії, пізніше — Олексопольського, потім — Полтавського повіту Катеринославського намісництва; з 1796 р. — до Малоросійської губернії.
З утворенням 1802 р. Полтавської губернії Козельщина відійшла до неї, 1803 р. — у складі новоствореного Кобеляцького
... Читать дальше »
Мови й справді незрівнянні. Поки природні. Мова як мати: хоч яка б вона була, а все своя, єдина, найкраща в світі. Так бачить кожна дитина свою матір, і в цьому велика мудрість Природи. А що, коли ця дитина росте безпритульною і матері своєї не знає? Звичайно, вона мусить – і буде – порівнювати, коли на неї заявлять претензії дві матері або й більше.
Оце така приказка. А казку я казатиму про російську та українську мову, бо війна між ними йде справжня й дошкуляє всім українцям, та й окупаційному контингенту бувають непереливки (не так непереливки, як страх перед майбутнім – бо прекрасно знає кицька, чиє сало їсть). Казку я казатиму тим двадцяти мільйонам українців, які сьогодні живуть у статусі духовно безпритульних – цілком щиро не знають, яка мова їм рідна. Звичайно, в такій ситуації
... Читать дальше »
Кобзарство на Украине было уникальным культурно-историческим явлением, известным со времен основания Запорожской Сечи. Народные лирники и кобзари объединялись в организации с особенным устроением, своеобразной системой обрядов вступления новых членов, условиями их подготовки, обучением и особенностями поведения. Эти организации назывались кобзарскими (лирницкими) "братствами", или "гуртами", в которых были свои "отаманы" (предводители, атаманы), свои "сотники" и "десятники",
"судди" (судьи), "скарбники" (казначеи) - что полностью повторяет сечевое устройство самого запорожского братства, или Коша. Эти
организации действовали по территориальному принципу, т.е. каждое из них объединяло кобзарей конкр
... Читать дальше »
Можна сміло стверджувати, що український прапор найбільше модифікувався за часів Запорозького козацтва. На той час єдиного прапора для всієї України не існувало. Корогви були різнобарвні із зображенням зірок, хрестів, сонць, місяців, гетьманських або місцевих гербів.
Багато народів світу вірили в магічну силу імені, його нерозривний зв’язок з людиною, яку воно називає. Вірили в це і давні слов’яни. Тому часто нарікали дітей назвами звірів — Вовк, Ведмідь, Зубр, вважаючи, що такі імена відлякуватимуть злих духів. Дитину могли назвати й негарним ім’ям (Некрас, Поганка, Нехорош, Мал, Крив), сподіваючись, що воно не сподобається нечистій силі і вона залишить дитину в спокої.
Кобзарство на Украине было уникальным культурно-историческим явлением, известным со времен основания Запорожской Сечи. Народные лирники и кобзари объединялись в организации с особенным устроением, своеобразной системой обрядов вступления новых членов, условиями их подготовки, обучением и особенностями поведения. Эти организации назывались кобзарскими (лирницкими) "братствами", или "гуртами", в которых были свои "отаманы" (предводители, атаманы), свои "сотники" и "десятники", 
