Рушійною силою православного відродження на новоосвоюваних землях України була стародавня Києво-Печерська лавра. У 1610-х роках її архімандрит Єлисей Плетенецький, виходець із галицької знаті, згрупував навколо себе освічених священнослужителів, переважно галичан, зокрема Іова Борецького, Тарасія Земку, Захарію Копистенського, Памву Беринду та Лаврентія Зизанія. Придбавши друкарський верстат, Плетенецький узявся здійснювати грандіозний видавничий проект, за яким протягом 15 років було опубліковано близько ЗО книг головним чином релігійного змісту.
Чуб підстригався так: над лобом, на висках і на потилиці волосся голилося чи стриглося при тілі, і тільки серед голови зіставлялося на долоню широке, кругле пасмо довгого волосся. Те волосся розчісували на всі боки і підстригали кругом — вище над лобом, а нижче на потилиці.
Культура Запорозької Січі формувалась у руслі українських генетичних джерел. В її основі містилися глибокі традиції українського народу. Водночас історичні особливості життя Січі позначилися і на її духовній культурі. Запорозька Січ формувалась із втікачів від кріпацтва, національних та релігійних переслідувань не лише з різних регіонів України, а й з усієї Російської імперії, а також з інших країн. Кожен, хто приходив на Січ, вносив у культурне середовище щось своє, певні риси, особливості культури і мистецтва свого народу.
Для козакiв було характерне досить своєрiдне ставлення до церкви i розумiння способу поведiнки, який давав можливiсть замолити грiхи i отримати порятунок. Запорожцi, чий життєвий уклад i звичаї багато в чому не вiдповiдали вимогам православ'я до праведникiв, вважали одним iз шляхiв до очищення щедрiсть щодо церков i духовних осiб.
Козаки уміли веселитися й відпочивати! Ще б пак – на Січі вільного часу було вдосталь, а неподалік завжди була корчма, де була не тільки горілка, а й музики з танцями.
Загадкове і мальовниче – як писанка на Великдень, кожне зі своєю неповторною історією. Багато сіл і хуторів тісно пов’язані з історією Українського козацтва і носять такі назви як Козаче, Козаччина, Козацька Слобода, Зимівник, Коза́ча Ло́пань і інше.
Козацька культура мала колосальний вплив на збереження і розвиток українства як такого. Український народ, що на короткий період вирвався з тенет вікової неволі, могутнім творчим сплеском закарбував торжество свободи і власну удаль, яка відобразилась у дивовижній різноманітності і містичній глибині української козацької культури.
У предків, шановне козацтво, була особлива магічна практика у цю весняну пору. Вона, ця практика, спрямовувалась саме на молодь і була покликана покращувати здоров’я та міць покоління, що тільки-но входило у силу і долучалось до праці і війни на рівних з досвідченими людьми засадах.
