Цікаві факти з історії України допоможуть вам дізнатися багато нового про цю дивовижну країну і розкажуть, якими шляхами вона йшла до незалежності і ким зі своїх громадян може пишатися.
Національне самоусвідомлення українців зростає. Це помітно – у Києві українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, перейшло на українську. І зіткнулося з виразними труднощами. Адже творчий процес немислимий без смачної лайки.
Кожен запорожець належав до одного з куренів Січі. Слово «курінь» означало і хату, де проживали козаки і була їхня кухня, і військова, а пізніше й територіальну одиницю. Всього налічувалося до 38 куренів, в котрих гуртувались звичайно козаки-земляки. Не випадково більшість куренів носила назви українських міст.
Життя запорізьких козаків здебільшого минало в походах і бойових сутичках. Допомогу при різних пошкодженнях та захворюваннях вони подавали за правилами та засобами народної медицини тих часів. Козаки вміли пускати кров, виривати зуби, виготовляти пластирі для лікування ран, накладати лещата при переломах. Вирушаючи в похід, вони разом із запасами зброї і харчами брали й ліки.
Злочин проти натури у запорозьких козакiв, вважався й карався як найгiрший серед усiх злочинiв. Тих, кого на ньому спiймали, прив'язували до стовпа, як злодiїв, i вони гинули пiд ударами, якi дiставали вiд кожного, хто повз них проходив. Усе добро покараного переходило у власнiсть вiйська.
Споживання вина стало необхідним обрядом з метою отуманювання духовної основи людини. Адже, ніяка людина не забуде свою духовну природу і не доведе себе до думки, що вона є нижчою за когось, без допоміжних засобів.
Влітку 1878 Ілля Юхимович Рєпін познайомився в підмосковному Абрамцеві зі змістом листа запорізьких козаків турецькому султану, який зухвало запропонував їм перейти під своє підданство. Народний, пустотливий, знущальний тон цього « твори» не міг не викликати нападу нестримного реготу у всіх присутніх і у самого художника. Він тут же накидав олівцем композицію сюжету.
Козацька люлька була зроблена в основному з обпеченої глини. У якості мундштука в основному використовувалось стебло очерету, який завжди можна було надибати у плавнях біля Січі. Після засмолення такий очерет викидали і готували наступний. Рідше використовувалась люлька і мундштук з дерева. Для цих цілей обирались здебільшого грушка, горіх і вишня.