Прислів'я та приказки про козаків

Про козацьке життя
Життя собаче, зате слава козача. 

Козак з біди не заплаче. 

Береженого бог береже, а козака шабля стереже. 

Ви — пани, а ми — запорожці. 

Гетьман знає, що в нас нічого немає. 

Гляди, козаче, щоб татари сидячого не взяли. 

Де козак, там і слава. 

Дівка не без щастя, козак не без долі. 

Звання козацьке, а життя собацьке. 

Козак із пригорщі нап'ється, а з долоні пообіда. 

Козак не боїться ні тучі, ні грому. 

Козак хороший, та нема грошей! 

Козакові воєвода — велика невгода. 

Козацькому роду нема переводу. 

Козача потилиця панам ляхам не хилиться. 

Коли козак у полі, то він на волі. 

На козаку й рогожа пригожа. 

Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води! 

Піду на Низ, щоб ніхто голови не гриз. 

Степ та воля — козацька доля. 

Терпи, козак, отаманом будеш. 

То не козак, що отаманом не думає бути. 

Хліб та вода — то козацька їда. 

Хто любить піч, тому ворог Січ. 

Щирий козак ззаду не нападає. 

Що буде, те й буде, а козак панщини робить не буде. 

Що там холод, коли козак молод! 

Як кущ розів'ється, то й козак розживеться.

Про козака та люльку

«Дай люльки! — А робити — не гульки!» 
«Ануте, синки за люльки, нехай паска постоїть». 
«Без люльки, як без жінки». 
«За люльку і батька проміняв би». 
«Коли ти курець, май свою люльку і тютюнець». 
«Кури, кури люлечку, мій сизий голубочку! хоч буду запрядати, та буду тютюн купувати». 
«Люлька не куриться, мабуть дівчина (або: жінка) журиться». 
«Без топірця і люльки й гуцул не гуцул». 
«Підкурив, як Гайдай сову». 
«Покуримо люльки, щоб дома не журились». 
«Хто не курить люльки і не нюхає табаки, то й не варта і собаки». 
«Дурень нічим ся не журить, горілку п'є та люльку курить!» 
«Добрий курець, коли є люлька й тютюнець». 

Або волю добути, або дома не бути. 
- Або мед п’є, або кайдани тре. 
- А шо козакові треба: степу, хліба й неба! 
- Без гетьмана військо гине. 
- Без доброго командира військо – отара. 
- Береженого Бог береже, а козака – шабля. 
- Бог не без милості, козак не без долі (щастя). 
- Без коня немає й козака 
- Більше разу не вмирати. 
- Без люльки, як без жінки. 
- Б'ють – роїсь, наваливсь – лавою вбийсь, лихо вкляч, а все одно оддяч! 
- В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою 
- Війна людей їсть, а кровью запиває. 
- Вольному – Воля, скаженому – круча, спасенному – рай- Гетьман знає, що в нас нічого немає. 
- Дай вам Боже побитись, а нам подивитись

Козацькі прислів’я про коня. 

- Дівчина родиться, а козак на коня садовиться. 

- Козак дружбу знає: в біді коня не покидає. 

- Козак без коня, що воїн без пістоля. 

- Козак з конем і в ночі і днем. 

- Козак сам не їсть, а коня накормить. 

- Козаку кінь за себе дорожче. 

- Хто бува на коні, бува і під конем. 

- Чоловік без волі, як кінь на припоні. 

- Без коня немає й козака. 

- В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою. 

- Кінь та ніч козакові товариші. 

- Кінь, шаблюка, вітер в полі і ніхто не здолає козацької волі!

Про бойовий дух козаків

Без гетьмана військо гине. 
Бог не без милості, козак не без долі 
 

• Де байрак, там і козак.
• Де два козаки, там три гетьмани.
• Де козак, там і слава.
• Дівчина родиться, а козак на коня садовиться.
• До булави треба голови.
• Добрий козак баче, де отаман скаче.
• Дожились козаки - нема ні хліба, ні габаки.
• За наше жито та ще нас бито.
• Звання козацьке, а життя собацьке.
• Зроду-віку козак не був і не буде катом!
• Козак з біди не заплаче.
• Козак з бідою, як риба з водою.
• Козак з Дону – козак зроду.
• Козак не боїться ні тучі, ні грому.
• Козак оженився, наче упився.
• Козак хороший, та нема грошей.
• Козак у дорозі, а надія в Бозі.
• Козаки, як діти: хоч багато - поїдять, хоч трохи - наїдяться.
• Козакові воєвода – велика невгода.
• Козацькому роду нема переводу.
• Місяць - козаче сонце.
• На козаку й рогожа пригожа.
• Не так тії пани, як підпанки.
• Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.
• Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
• Не усе ж то козак, що списа має.
• От тобі хомут і дуга – тобі я більше не слуга.
• Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться (мусить покинути).
• «Пугу! Пугу!» - «Козак з Лугу»
• Січ - мати, а Великий Луг - батько.
• Скажи, враже, як пан каже.
• Сніп з бородою, а козак з молодою.
• Степ та воля - козацька доля.
• Терпи козаче, отаманом будеш.
• Терпи, козаче, горе - будеш пити мед.
• Терпи, хлопче, козаком будеш.
• Три пани, два отамани, а один підданий.
• Хіба ж душа моя з лопуцька і не бажа того, що й людська?
• Хліб та вода – то козацька їда.
• Хоч і спина гола, аби своя воля.
• Хто любить піч, тому ворог Січ.
• Чоловік без волі, як кінь на припоні.
• Щирий козак ззаду не нападає.
• Що нам холод, коли козак молод!
• Якби хліб та одежа, то козак і вмер би лежа.
• Козаку лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного.