У свої перші морські походи Іван Сулима ходив з Самійлом Кішкою ще достатньо молодим козаком, проходив у нього морську школу. Особливо вабило його море, морські походи. Досить швидко талановитий козак вибився в чільні старшини, став на один рівень мало не з Петром Сагайдачним. Як би склалася козацька доля Сулими далі, можна лише гадати, бо в одному з походів у бою з турецькою ескадрою, десь близько 1605 року, у чайку Сулими вцілили турецькі гармати. Звичайно, молодий і здоровий козак, опинившись з побратимами у воді, топитися так запросто не збирався. Але нічого вдіяти проти турків вони не змогли. Турецькі моряки повитягали козаків з води і тут же прикували до весел своєї військової галери.

Правомірно вважати, що в запорожців здавна був усталений морський прапор, який був розтятий посередині. Саме такі прапори зображені на найдавнішій з відомих в наш час гравюрі, яка передає штурм фортеці Кафи П. Сагайдачним, про що ми побіжно вже згадували. На гравюрі зображений момент штурму, коли запорожці оволоділи турецькими "каторгами", а десант забрався на мури фортеці. Показано дві галери оточені чайками, в центрі головна чайка - командуючого козацьким флотом, на її щоглі роздвоєний (розтятий) прапор, в центрі його - округлої форми емблема. 

Козацька фортуна на морі коштувала запорожцям великого напруження сил і жертв. Морські походи запорожців здійснювались на основі всього воєнного потенціалу Війська Запорозького Низового, Запорозької Січі та широкою підтримкою народу. Як пише Боплан, із походів в середньому не вертався кожний 20-й козак.