Іван Мазепа

Іван Мазепа - народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І. Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П. Дорошенкові та І. Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави.

І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700—1721), гетьман І. Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.

Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м. Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).

Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури полягає у такому:

І. Державно-політична діяльність Івана Мазепи.

Завдяки дипломатичному хисту Мазепа зумів налагодити стосунки як з царівною Софією та фактичним керівником московського уряду кн. В. Голіциним, так і з їх наступником — царем Петром І, що врятувало Україну від можливих руйнацій після державного перевороту у Московській державі 1689 р.

Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних зносин, зафіксовану у «Коломацьких статтях» — угоді між Україною та Московською державою, підписаною під час обрання Мазепи гетьманом, він мав численні зв’язки з монархічними дворами Європи, зокрема, Веттінів у Польщі, Гіраїв в Криму та ін.

З метою оборони південних кордонів побудував фортеці на півдні України, зокрема, Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на р. Самара.

Прагнучи знайти опору серед козацької старшини Лівобережної України, Мазепа дбав про забезпечення її представників маєтностями, про що свідчать гетьманські універсали Василю Борковському, Прокопу Левенцю, Михайлу Миклашевському, Івану Скоропадському та ін. В той же час І. Мазепа захищав інтереси простих козаків та посполитих, що було зафіксовано універсалами від 1691, 1692, 1693, 1701 років та інших, в яких регулювалися питання оподаткування та відробіток («панщина»).

Вихований у принципах меркантилізму, Мазепа в різні способи сприяв розвиткові економіки держави, насамперед промисловому виробництву та торгівлі.

ІІ. Підтримка освіти та культури

Усвідомлючи значення освіти для розбудови держави, Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Зокрема, його коштом будувалися корпуси Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму, які пізніше також були збагачені сучасними на той час бiблiотеками й рiдкими рукописами.

Для розвитку культури того часу велике значення мали заходи гетьмана щодо видання творiв української лiтератури, зокрема творiв Афанаciя Заруднього, Дмитра Туптала, Григорiя Двоєслова та багатьох iнших.

Опосередковано діяльність Мазепи вiдбилася i на розвитку архітектури та образотворчого мистецтва, що дало пiдставу вченим-мистецтвознавцям говорити про виникнення в Українi наприкінці XVII — на початку XVIII ст. унiкального стилю — «мазепинського барокко». Крім того, целеспрямована політика І. Мазепи призвела до загального відродження, яке позначилося не лише на розвитковi уciх галузей мистецтва, але й в сферi фiлософiї, теологiї, суспільних та природничих наук.
ІІІ. Меценатська діяльність Івана Мазепи

Коштом І. Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькicть церковних споруд. Найвiдомiшими з них були будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаєвський, Братський Богоявленський, Кирилiвський, Золотоверхо-Михайлiвський, Чернiгiвський Троїцько-Iллiнський, Лубенський Мгарський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухiвський, Петропавлiвський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральнi собори у Києвi — Святої Софiї, Переяславi та Чернiговi, церкви в Батуринi, в Дiгтярiвцi та iншi.

Крiм будiвництва нових, або перебудови старовинних храмiв княжої доби, гетьман робив церквам коштовні подарунки. Серед них iкони, хрести, чашi, митри, ризи, дзвони, срiбнi домовини для святих мощей, богослужбовi книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправленi та оздобленi золотом, срiблом, коштовним камiнням, парчею, оксамитом та шовком.

Гетьман І. Мазепа також опiкувався станом православної церкви за межами України. Серед подарункiв, зроблених Мазепою iноземним православним патрiархатам, найбільш відомим є срiбна плащениця, що зберiгається у вiвтарi грецького православного собору Воскресіння при Гробi Господньому в Єрусалимi i використовується лише в особливо урочистих випадках. I ншим вiдомим дарунком було Євангелiє 1708 р., переписане та оздоблене гравюрами коштом для богослужбового вжитку православних ciрiйцiв м. Алепо. Крiм цих подарункiв, гетьман видiляв певнi кошти на милостинi та допомогу православним християнам за кордоном.

В цілому, за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті І. Мазепи, за 20 років свого гетьманування гетьман на меценатські цілі витратив щонайменше 1.110.900 дукатів, 9.243.000 злотих та 186.000 імперіалів.

Иван Мазепа - родился 20 марта 1639 в с. Мазепинцы (ныне Белоцерковский район Киевской области). Принадлежал к семье известной правобережной украинской шляхты. Начальное образование получил в школе Киевского братства, впоследствии окончил Киево-Могилянский коллегиум и Иезуитская коллегия в Варшаве. В течение трех лет учился в Германии, Италии, Франции и Голландии, где получил блестящее европейское образование, опыт европейского политической и культурной жизни. Знал несколько иностранных языков. Формирования национально-политических убеждений И. Мазепы происходило во время службы при гетмана П. Дорошенко и И. Самойловича, которые имели программы возрождения самостоятельной и соборного украинского государства.

И. Мазепа был первым украинским гетманом, который неизменно держал гетманскую булаву на протяжении почти 22 лет (8081 дней). Этот период характеризовался экономическим развитием Украины-Гетьманщины, стабилизацией социальной ситуации, подъемом церковно-религиозной жизни и культуры.

В начале XVIII века, в условиях Северной войны (1700-1721), гетман И. Мазепа в союзе с польским королем Станиславом Лещинским и шведским королем Карлом XII предпринял попытку реализовать свой военно-политический проект, целью которого был выход из-под протектората Московского государства и образования на украинских землях независимого государства.

Скончался в ночь с 21 на 22 сентября 1709 в с. Варница вблизи г. Бендеры. Похоронен в монастыре Св. Георгия (Юрия) г. Галац (Румыния).

Весомый вклад, сделанный Иваном Мазепой в развитие украинского казацко-гетманского государства и его культуры заключается в следующем:

ІІІ. Государственно-политическая деятельность Ивана Мазепы.

Благодаря дипломатическому дарования Мазепа сумел наладить отношения как с царевной Софьей и фактическим руководителем московского правительства кн. В. Голицыным, так и с их преемником - царем Петром I, что спасло Украину от возможных разрушений после государственного переворота в Московском государстве 1689

Несмотря на запрет международных дипломатических отношений, зафиксированную в «Коломакский статьях» - соглашении между Украиной и Московским государством, подписанной во время избрания Мазепы гетманом, он имел многочисленные связи с монархическими дворами Европы, включая Веттинов в Польше, Гира в Крыму и др. .

С целью обороны южных границ построил крепости на юге Украины, в частности, Новобогородицкую и Ново-Сергиевский на г. Самара.

Стремясь найти опору среди казацкой старшины Левобережной Украины, Мазепа заботился об обеспечении ее представителей имениями, о чем свидетельствуют гетманские универсалы Василию Борковского, Прокопию Левенца, Михаила Миклашевского, Ивану Скоропадскому и др. В то же время И. Мазепа защищал интересы простых казаков и посполитых, что было зафиксировано универсалами от 1691, 1692, 1693, 1701 и других, в которых регулировались вопросы налогообложения и отработка («барщина»).

Воспитанный в принципах меркантилизма, Мазепа различными способами содействовал развитию экономики государства, прежде промышленному производству и торговле.
II. Поддержка образования и культуры

Усвидомлючы значение образования для развития государства, Мазепа постоянно заботился учебными заведениями. В частности, его средства строились корпуса Киево-Могилянской академии и Черниговского коллегиума, которые позже также были обогащены современными на тот момент библиотеками и жидким рукописями.

Для развития культуры того времени большое значение имели мероприятия гетмана относительно издания произведений украинской литературы, в частности произведений Афанаciя Зарудного, Дмитрия Туптало, Григория Двоеслова и многих других.

Косвенно деятельность Мазепы отразилась i на развитии архитектуры и изобразительного искусства, что дало основание ученым-искусствоведам говорить о возникновении в Украине в конце XVII - начале XVIII в. уникального стиля - «мазепинского барокко». Кроме того, целеспрямована политика И. Мазепы привела к общему возрождение, которое отразилось не только на развитию уciх отраслей искусства, но и в сфере философии, теологiи, общественных и естественных наук.