Федір Лутай - кошовий отаман  

  Розбудова Чортомлицької Січі сталася не випадково. Це було зумовлене правлінням Б.Хмельницького, котрого найперше підтримали запорожці наприкінці 1647 році, проголосивши гетьманом у січні 1648 року в тодішній Микитинській Січі і утворивши головне ядро козацького війська, до якого згодом приєдналися деякі полки реєстровців. Після гучних перемог козацького війська, натхненного покликом визвольної боротьби, сталися непередбачені зміни в політиці новоутвореної Гетьманщини. Усвідомивши плани Б.Хмельницького утвердити колишній панський устрій на Гетьманщині, що суперечив принципам козацької демократії, запорожці подалися з Микитинської Січі вниз по Дніпру і заснували Чортомлицьку Січ як новий військовий центр Козацької Республіки. Будучи ревними поборниками справедливості і носіями істинної давньоукраїнської демократії, що проголошувала людей вільними і непідлеглими, запорожці під орудою отамана-гетьмана Лутая відсторонилися від Гетьманщини, як свого часу відсторонились від Речі Посполитої. 

Микитинська Січ (1639-1652 рр.), яка розташовувалася на території нинішнього міста Нікополя. До недавнього часу вважалося, що це місце затоплене водами Каховського водосховища, але завдяки дослідженням і розкопкам нікопольських істориків та археологів в парку Перемоги, в центрі Нікополя, на найвищому його місці було знайдено справжнє розташування Січі і був розкопаний фрагмент рову - оборонної частини цієї Січі. Микитинська Січ була розташована на височині, з якої відкривався ідеальний огляд усієї прилеглої долини Дніпра, Дніпровських плавнів і степів та була справжнім містом-фортецею, контролюючим стратегічно важливу переправу на Микитиному Розі та усю навколишню місцевість.

Микитинськая Січ була побудована козаком Федіром Лутаєм у 1639 році, і проіснувала до 1652 року. Ця Січ була побудована в дуже зручному місці із-за місцевості, яка добре переглядалася, а також стратегічно важливому із-за переправи через Дніпро. Переправа знаходилася в найвужчому місці Дніпра на території нинішньої старої частини м. Нікополя. Цю переправу чумаки найчастіше називали Микитин Перевіз, а запорозькі козаки - Микитин Ріг (Ріг - виступ, мис, востре місце в районі розвилки річок). Переправа дістала свою назву по імені козака Микити, який безпосередньо здійснював переправу, а Січ дістала свою назву від назви переправи.

.
На Січі постійно знаходилася польська кінна залога та до 2 000 реєстрових козаків. У кінці 1647 р. в район Микитинської Січі (на острів Томаківка) прибув Богдан Хмельницький зі своїм сином Тимошем і 15 вірними йому козаками. Тут він знайшов підтримку у козаків сотника Федора Лутая, який зазнав поразки у боротьбі проти реєстровців І. Барабаша та І. Караїмовича. Закріпившись на острові Бучки, Богдан Хмельницький почав підготовку до оволодіння Микитинською Січчю. 31 січня 1648 р. йому вдалося встановити над нею повний контроль. Польський полковник Рурський із загоном драгунів втік, а реєстровий козачий полк перейшов на сторону повстанців. 4-9 лютого 1648 р. повстанці розгромили польську каральну експедицію, яка зробила спробу очистити Микитинську Січ від загонів Богдана Хмельницького. Польські війська відступили, а реєстрові козаки, які перебували в їх складі, перейшли на сторону повстанців. У квітні 1648 р. на Микитинській Січі Богдан Хмельницький в урочистій обстановці був обраний гетьманом Війська Запорозького. Йому були вручені гетьманські клейноди - символи його влади (булава, пернач...і так далі).