ГЕРАЛЬДИКА ГЕТЬМАНСЬКИХ РОДИН - ГЕРАЛЬДИКА ГЕТЬМАНСЬКИХ РОДИН - ГЕТЬМАНИ УКРАЇНИ - Каталог статей

Родова геральдика є найчисельнішим за своїм складом комплексом гербів козацької геральдики . Традиційно почет родової геральдики козацької доби відкривають гетьманські герби, як найбільш поважний геральдичний комплекс, що репрезентує керівників Козацької держави. Як правило, до цього комплексу включають геральдичні знаки всіх тих діячів, які в різні часи користувалися званням козацького гетьмана, безвідносно до того чи були ці діячі гетьманами реєстрового або нереєстрового козацтва

Походив він з литовсько-українського роду. За рангом шляхетності належав до бояр, або, як тоді казали до української "рангової шляхти".Як полководець уславився під час кримсько-польської війни 1534 року.

Родина Хмельницьких користувалася старовинним польським гербом "Хабданк". В червоному полі дві срібні крокви із зрізаними кінцями, що повернуті верхівками додолу та поєднані між собою на зразок літери W. Така ж фігура у клейноді над шляхетською короною.

Дмитро Вишневецький був польським польовим гетьманом, що заступав коронного у його відсутності і керував збройними силами Речі Посполитої. Корибутовичі користувалися старовинним руським (тобто українським) гербом "Корибут". У червоному полі золотий півмісяць рогами додолу з золотою ж 6-променевою зіркою під ним; на півмісяць спирається золотий хрест з перехрещеними боковими та верхнім кінцями. На лицарський шолом було одягнено шляхетську корону, над якою ще була князівська шапка (митра). Червоний намет, що виходить з-під корони, підбито золотом.

Михайло Вишневецький- гетьман українського козацтва 1569—1570 рр.

Після смерті гетьмана Венжика Хмельницького козаками був обраний гетьманом князь Михайло Вишневецький (1569–1574). Був гетьманом України, який уперше в історії одержав від польського короля булаву і клейноди як правитель України. За значні військові заслуги 1580 року введений до сенату Речі Посполитої.

Самійло Кішка- гетьман два рази 1574-1575, 1600-1602

Самійло Юшка (Кошич, Кушка, р.н. невід. - 1602) увійшов в історію українського козацтва, як один з найлегендарніших гетьманів, один з найталановитіших полководців, уособлення козацького лицарства й мужності. Рід Котків (Кошчичей) згадується вперше у 1500р. Кошки користувалися старовинним польським гербом "Доленга", виникнення якого пов'язане з XІІ ст. Лицар Доленга, що належав до гербу "Побуг", під час війни з Прусією зненацька атакував невеликий загін прусаків, серед яких перебував командувач ворожого війська. Це призвело до поразки ворога. Король Болеслав Кривоустий за цей вчинок звелів дати Долензі осібний герб, що був відміною герба "Побуг". Герб "Доленга" мав в лазуровому полі срібну підкову шипами додолу з золотим кавалерським хрестом над підковою та срібною стрілою у стовп вістрям додолу у середині. У клейноді було крило грифа, звернуте праворуч і пробито стрілою. Намет синій, підбитий сріблом.

Богдан Ружинський- низовий реєстровий гетьман 1575-1576 рр.

Ружинські - старовинна литовська родина, яка веде свій родовід від Олександра Наримунтовича - онука засновника Литовської держави князя Гедиміна.

Герб Ружинських мав щит, на лазуровому полі якого прямий стовбур дерева з чотирма золотими хрестами (два зверху, два знизу), нахиленими щодо стовбура так, що вони створюють щось подібне до кінців стріл, одна з яких спрямована вгору, а друга - додолу. Над щитом поверх шляхетської корони розташована князівська митра.

Ян Оришовський- гетьман два рази 1581 р., 1585 р.

Козацький старшина,один з організаторів реєстрового козацтва, гетьман, два рази 1581 р., 1585 р. Ян Оришевський користувався польським гербом "Правдзіц", який мав на срібному щиті червону стіну фортеці; на стіні стоїть лев з золотою обручкою у лапах. У клейноді такий самий лев з золотою обручкою. Намет золотий, підбитий червоним.

Родина Зборовських відома з XV ст. і належить до стародавнього роду Ястржемб'єць. Прізвище Зборовський походить від назви родової садиби Зборова у Сандомирщині у Галичині. Зборовські належали до гербу "Ястржемб'єць" - одного з найдавніших польських гербів, що зустрічається вперше у документах, датованих 1386р., а з 1401р. носить сучасну назву. На лазуровому полі золота підкова рогами догори. У середині підкови розташований золотий кавалерський хрест. Над шоломом зі шляхетською короною яструб, що злітає, з золотими дзвінками біля лап, що держить у правій лапі підкову з хрестом

Михайло Ружинський походить з давнього українсько-литовського княжого роду. Відомо, що своїм гетьманом козаки обрали його після зречення булави Богдана Микошинського.

Ки́рик (Кирило) Миха́йлович Ружи́нський 1585 р.

Князь, отаман на Запоріжжі, згодом черкаський підстароста 1585 р. Князівський рід Ружинських дав українському козацтву кількох гетьманів та відомих полководців: Богдана, Михайла, Романа, Остафія, і нарешті - Кирика Ружинського.

Криштоф Косинський- реєстровий гетьман козаків-низовиків 1591-1593 рр.

Криштоф Косинський народився у Подляшші. Перша звістка про нього датується 1580р.
Косинські - польський шляхетський та баронський рід, що згадується з початку XVІ ст. Наприкінці XVІ ст. Косиньські оселилися в Україні й прийняли православ'я. Вони належали до герба "Равич". У золотому полі коронована діва з широко розведеними руками сидить на чорному ведмеді. У клейноді повернутий ліворуч ведмідь, що тримає у лапі троянду і виникає між двох оленячих рогів.

Козацький ватажок, гетьман повстанського війська. 1596 р. Учасник селянсько-козацького повстання під проводом Северина Наливайка (1594–1596). На чолі 1500 козаків прорвав оточення Солоницького табору повстанців.

Криштоф Кремпський походив з дрібної шляхти, що належала до старовинного польського герба "Порай". В червоному полі зображена срібна геральдична троянду. У клейноді - така ж сама троянда. Намет білий, підбитий червоним.

Гнат Василевич - гетьман запорізького козацтва 1596 – 1597 рр.

Гетьманом Гнат Василевич пробув недовго. Однак, в часи козацьких незлагод він дбав про захист кордонів, захист рідної землі.

Гнат Василевич користувався польським гербом "Сирокомля". В червоному полі дві срібні крокви із зрізаними кінцями, звернутими верхівками додолу та поєднаними між собою на зразок літери W. Над цією фігурою розташований золотий кавалерський хрест. У клейноді над шляхетською короною - така ж фігура з хрестом, як і на щиті. Намет червоний, підбитий сріблом.

Тихін Байбуза-гетьман реєстрових козаків 1597-1598 р.р.

Тихін Байбуза прийняв гетьманську булаву реєстру з рук Христофора Нечковського. Тихін Байбуза належав до споляченого татарського роду Грибуновичів з Байбузова, що використовували герб "Байбуза" у 1590р. за військові заслуги. В червоному полі золота стріла у стовп вістрям додолу, що пробивала навиліт голову змії, яка обвилася навколо стріли. Вістря стріли розташовувалось серед трьох чорних грибів; середній гриб був під головою змії.

Каленик Андрієвич-гетьман Запорозького війська два рази 1609-1610 рр., 1624-1625 рр.

Відзначився під час походів запорізьких козацтва на Московську державу в роки «смутного времени», особливо під час Смоленської кампанії (1609—1610). Андрійович користувався польським гербом "Рубієш". В червоному полі три срібні пояси (балки), з яких кожний нижчий - коротший від попереднього, а над верхнім поясом - подвійне срібне вістря стріли. У клейноді три страусиних пір'їни.

Петро Конашевич Сагайдачний-реєстрового козацтва 1614-1622 рр. (з переривами)

Ставленик Польщі, видатний громадсько-політичний діяч, активний борець проти Унії. Сагайдачні були нобілітовані у XVІ ст. та використовували старовинний польський герб "Побуг", що вперше згадується у документах кінця XІІ ст. В лазуровому полі срібна підкову кінцями додолу, на якій встановлено золотий кавалерський хрест. Синій намет підбитий сріблом. У клейноді над шляхетською короною - верхня половина гончака, повернутого вправо. На шиї в собаки зображено нашийник з ремінцем. Родина Сагайдачних користувалася відміною "Побуга", яка мала червоний колір щита, пряме (у фас) розташування шолома та трохи змінені форми декору.

Михайло Дорошенко- реєстровий гетьман (два рази) 1623-1628 рр. (з переривами)

Ставленик Польщі, організатор і виконавець Куруківської угоди. Довгий час про нобілітацію Михайла Дорошенка не було відомо. Але у середині XVІІІ ст. його нащадки знайшли свідчення про те, що він таки був нобілітований і мав власний герб. Цей герб - чотиричасний щит. У першому лазуровому полі золотий кавалерський хрест, супроводжуваний зверху золотим півмісяцем рогами додолу та знизу двома золотими 6-променевими зірками. У другому червоному полі спис та стріла, перехрещені у андріївськнй хрест. У третьому червоному полі - лук, натягнутий стрілою у перев'язь наліво. У четвертому лазуровому полі - срібна річка, супроводжувана зверху двома золотими 6-променевими зірками. У клейноді - озброєна мечем рука. Намет праворуч - синій, а ліворуч - червоний, підбитий золотом.

Грицько Савич Чорний-гетьман три рази 1624 р., 1628 р., 1629-1630 рр.

На чолі реєстрових козаків разом з козаками С. Хмєлєцького розгромив у східній Україні залишки татарів, які втекли з Галичини після їх погрому у жовтні військами під проводом воєводи руського Станіслава Любомирського біля Монастириська У березні 1630 року під час повстання Тараса Федоровича Чорний був захоплений у полон у Черкасах і за вироком козацького суду страчений у Боровиці.

У березні 1630 року Тарас Федорович став на чолі козацького повстання проти уряду Речі Посполитої. У боях під Корсунем і під Переяславом повстанці розбили польське військо і в червні примусили польського гетьмана С. Конєцпольського підписати угоду в Переяславі.

Іван Петражацький-Кулага- наказний гетьман 1631-1632 рр.

Народився у родині якогось дрібного шляхтича Петражицького. На Запоріжжі опинився в кінці 1620-тих років. У 1631 р. козаки обрали собі за гетьмана Тимофія Орендаренка, але він їм не був до вподоби, і тоді вони поставили двох гетьманів: Івана Петражицького-Кулагу у реєстрових козаків, а Андрія Гавриловича — у нереєстрових козаків.

Враховуючи заслуги батька — Михайла Дорошенка, король Речі Посполитої Ян ІІ Казимир надав Дорофієві шляхетську гідність. З 1650 року — полковник козацького війська. Після Андрія Діденка був обраний наказним гетьманом (04 — 8 червня 1633 р.).

Іван Сулима- запорозький гетьман 1628-1629, 1633-1635 рр.

Іван Михайлович Сулима народився на Чернігівщині у другій половині XVІ ст. у родині дрібного шляхтича. У 1632 році гетьман Сулима провів свій знаменитий похід в Азовське море, де взяв штурмом турецьку фортецю Азов в гирліДону. Рід Сулими користувався осібним гербом "Сулима". Щит перетятий золотим і червоним. У верхньому полі - половина чорного орла з розгорнутими крилами. У нижньому полі - срібні жорна, два над одним. У клейноді, як і на щиті, чорний орел. Намет срібний, підбитий червоним.

Сава Кононович- гетьман реєстрового Війська Запорозького 1636-1637 р.р.

Кононович в 1636р. обіймав посаду переяславського полковника реєстрових козаків. У травні 1637 року, на річці Росаві, козацька старшина обрала його старшим (тобто гетьманом) Війська Запорозького реєстрового, знявши з цієї посади Василя Томиленка.

Родина Кононовичів належала до старовинного польського гербу "Радван". Цей герб мав на червоному полі золоту хоругву з трьома полями й френдзелями знизу з золотим кавалерським хрестом над нею. У клейноді було три страусиних пір'їни. З кінця XVІ ст. родина Кононовичів отримала за якісь заслуги власний герб "Кононович", що був відміною "Радвана". Цей герб мав в червоному полі щита срібну хоругву з кавалерським хрестом, що вінчав її, але хоругва мала два кінця (поля) замість трьох у "Радвані" (тобто утворювала фігуру на зразок літери П), а під хоругвою було розміщено срібну 6-променеву зірку. У клейноді три павині пір'їни.

Яцько (Яків)Острянин- гетьман нереєстрового козацтва 1638 р.

Яків Стефан Іскра-Острянин (Остряниця) був старшим сином військового товариша Стефана Іскри з м. Остра. Народився в Острі на Чернігівщині в козацькій родині. Після придушення польськими військами повстання Павлюка 1637 року, прибув доЗапорозької Січі, де на початку 1638 року був обраний гетьманом нереєстрового козацтва. Навесні 1638 року очолив козацьке повстання. Острянин, як і усі шляхтичі роду Іскри, користувався старовинним гербом "Тонач", що потрапив до Польщі за часів короля Людвика і вперше згадується у документах 1413р. В червоному полі чорне крило яструба із золотого лапою. У клейноді - три страусиних пір'їни.

Богдан Хмельницький-гетьман Війська Запорозького 1648-1657 рр.

Зиновій-Богдан Михайлович Хмельницький народився у 1595р. в родині чигиринського сотника. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьмана. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханатом та Московським царством. Помер 6 серпня 1657р.

Іван Виговський-гетьман Війська Запорозького 1657-1659 рр.

Іван Остапович Лучич-Виговський народився у селі Вигові Овруцького повіту Київського воєводства.
Родина Лучичів-Виговських користувалася старовинним польським гербом "Хабданк" з одміною. Основою цього варіанту герба був срібний щит, на якому зображено дві чорні крокви з підрізаними кінцями, складені разом верхівками додолу на зразок літери W. На щиті був розміщений лицарський шолом зі шляхетською короною та чорно-срібним наметом.

Іван Безпалий-наказний гетьман Війська Запорозького 1658 р.

Наказний гетьман Війська Запорозького, московський кандидат 1658 р. – ставленик Московії; виступаючи проти Виговського, очолював частину козацьких полків у спільних діях з московськими військами; вів боротьбу проти козацьких старшин, не згодних з політикою московського уряду. Після другого обрання гетьманом Юрія Хмельницького (1659) обіймав посаду Генерального судді.

Юрій Хмельницький-гетьман Війська Запоріжського 1657 р.,1659-1663, 1678-1681, 1685 р. з переривами

У 1659р. військо проголосило гетьманом Юрія Хмельницького. Юрій Хмельницький підписав нову угоду з Москвою, за якою московські війська розташовувалися в усіх великих містах України, а козакам заборонялося вести війни та проводити зовнішні відносини, а також обирати гетьмана та старшину без дозволу царя. Родина Хмельницьких користувалася старовинним польським гербом "Хабданк". В червоному полі дві срібні крокви із зрізаними кінцями, що повернуті верхівками додолу та поєднані між собою на зразок літери W. Така ж фігура у клейноді над шляхетською короною.

Моржковський Павло на прізвисько Тетеря - гетьман Війська Запорозького 1663-1665 рр.

Переконаний прибічник пропольської політики, Тетеря походив із знатного роду, дістав добру освіту і обіймав цілий ряд важливих посад при Хмельницькому батькові. Але на відміну від попередників він відмовився формувати незалежну козацьку політику і в основному підпорядковувався полякам. Павло Тетеря-Моржковський належить до роду, що користувалися гербом "Сліповрон". В лазуровому полі срібна підкова шипами додолу з золотим кавалерським хрестом на ній. На хресті - крук, що злітає вправо із золотою обручкою у дзьобі. У клейноді - такий самий крук. Намет білий, підбитий синім.

Іван Брюховецький-гетьман Війська Запорозького Лівобережної України 1663-1668 рр.

Ставши за допомогою Москви лівобічним гетьманом, він поступився за це навіть тими обмеженими правами, що ще залишались в України. Брюховецький користувався гербом, на щиті якого в лазуровому полі рука тримає дві схрещені стріли вістрями додолу. У горішній частині між стрілами розташовано п'ять зірок. У клейноді над шляхетською короною три страусиних пір'їни.

Петро Дорошенко -гетьман всієї та Правобережної України 1665-1676 рр. (з переривами)

Після свого обрання Дорошенко домігся союзу з ханом Ладил-Гіреєм і мав намір перейти Дніпро й скинути Брюховецького - ставленика Москви. Нобілітований Дорошенко був у 1661р. Він отримав герб - в лазуровому полі покладені в стовп золоті кавалерський хрест, півмісяць рогами догори та срібна шабля у пояс.

Дунін-Борковський Василь Карпович-наказний гетьман 1687 р.

Козацький політичний діяч; сотник, полковник Чернігівський, генеральний обозний. 1687 р. (один тиждень) був наказним гетьманом до обрання постійного. Відомий своєю меценатською діяльністю і участю у змовах проти гетьманів Д. Многогрішного та І Самойловича.

Василь Борковський користувався старовинним польським гербом "Лабендзь". В червоному полі срібний лебідь, повернутий ліворуч. У клейноді над шляхетською короною - такий самий лебідь. Наметбілий, підбитий червоним.

Михайло Ханенко-гетьман Війська Запорозького Правобережної України 1669-1674 рр.

Ханенко ( Михайло Степанович) - гетьман Правобережної Малороссии. Час народження його невідомо . По переказі, син запорізького козака Степана Ханенко і дочки польського старости, звільненої їм з полону . У 1661р. Михайла Ханенка було нобілітовано, він отримав від короля Яна Казимира герб. В лазуровому полі три червоних башти із срібною зіркою зверху.

Дем’ян Многогрішний-гетьман Війська Запорозького Лівобережної України 1669-1672 рр.

Дем'ян Многогрішний походив із селянської родини.. За мужність, непримиренність до шляхти і воєнний хист козаки обрали Многогрішного військовим осавулом. Саме під цим чином він і записався у козацькому реєстрі 1649 року.

Дем'ян Многогрішний та його нащадки користувалися гербом, що мав щит, на якому в червоному полі зображено перехрещені золоту стрілу й срібний меч вістрями додолу.

Іван Самойлович-гетьман Війська Запорозького Лівобережної України 1672-1689 рр.

Протягом майже всього свого гетьманування він намагався підтримувати добрі стосунки зі старшиною. У зовнішній політиці Самойлович, як і всі гетьмани, намагався поширити свою владу на всю Україну.

Родина Самойловичів з XVІІ ст. користувалася польським гербом "Шалава". В лазуровому полі золоте кільце з трьома кавалерськими хрестами, розташованими рівномірно (два й один) на його внутрішньому колі. У клейноді рука з мечем. Намет синій, підбитий золотом. У гетьмана Самойловича був дещо відмінний герб, який він отримав у останні роки свого гетьманування: в червоному полі щита три чорних кавалерських хрести (один та два). У клейноді три страусиних пір'їни.

Остап Гоголь - гетьман Правобережної України 1675-1679 рр.

В 1675 році полковник Гоголь став гетьманом Правобережної України від імені короля Яна III Собеського. Після нобілітації родина Гоголів отримала право користуватися старовинним польським гербом "Ястржемб'єць", який уперше згадується наприкінці XІV ст. Цей герб являє собою щит, в лазуровому полі якого золота підкова рогами догори. У середині підкови розміщено золотий кавалерський хрест. Над шоломом зі шляхетською короною яструб, що злітає праворуч, з золотими дзвінками біля лап, який тримає у правій лапі підкову з хрестом (як нащиті).

Стефан Куницький-гетьман Війська Запорозького Правобережної України 1683-1684 рр.

24 серпня 1683 року польський монарх призначив Степана Куницького гетьманом правобережного Війська Запорозького. Наприкінці 1683 р. 5-тисячне військо наказного гетьмана здійснює похід через молдавські землі в буджацькі та білгородські степи. Козаки звільнили майже все Правобережжя від турків та нанесли поразку татарам, але на початку 1684 року самі були розбиті у Молдові.

Андрій Могила-гетьман Війська Запорозького Правобережної України 1684-1689 рр.

Андрій Могила народився у козацькій родині, ймовірно, на Полтавщині. . Могила брав участь у битвах під Кіцканами і Рені. У січні 1684 року Могила очолив заколот проти гетьмана Стефана Куницького і був проголошений гетьманом після вбивства свого попередника у березні 1684 року.

Іван Мазепа-гетьман Війська Запорозького на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709)

Іван Степанович Мазепа-Колединський народився у 1639р. у селі Мазепинці на Білоцерківщині у знатній українській родині.
Ставши гетьманом, Мазепа послідовно зміцнює становище старшини та водночас віддає значну частину своїх особистих прибутків на розвиток православної релігії та української культури. Предків Мазепи було нобілітовано у 1544р. і вони отримали привілей користуватися старовинним руським (тобто українським) гербом "Курч", що належав волинській родині Курчів, звідки вийшли й предки Мазепи. Основу цього гербу становить щит, у якому в червоному полі зображені срібні перехрещені посередині вила, що спираються на такий же брусок (мантачук) із загнутими догори кінцями та супроводжуються золотими зіркою праворуч та місяцем ліворуч, причому роги місяця звернуті праворуч. Понад щитом було зображено лицарський шолом зі шляхетською короною та клейнодом у вигляді трьох страусиних пір'їн.

Іван Скоропадський-гетьман Війська Запорозького в Лівобережній Україні 1708-1722 рр

Після переходу Мазепи до табору Карла XІІ, Скоропадський у листопаді 1708р. за наказом Петра був обраний на раді у Глухові гетьманом. Безуспішно намагався протистояти російським планам ліквідації козацької автономії.

Скоропадський користувався гербом, що мав щит, в червоному полі якого були три срібні перехрещені стріли вістрями додолу, перев'язані золотою стрічкою.

Пилип Орлик-Гетьман Війська Запорозького в екзилі 1710-1742 рр

Пилип Орлик народився на Віленщині у 1672р. Орлик став автором першої в Європі Конституції. Він намагався відстояти хоча б Правобережжя, але польське коронне військо розбило його козаків. Після цього він був змушений виїхати на запрошення Карла XІІ до Швеції. З часу нобілітації Орлики отримали привілей користуватися старовинним гербом "Корчак": в червоному полі три срібних паси, що не доходять до краю щита, причому кожний наступний (нижчий) пас коротший за попередній.

Павло Полуботок- наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України 1722-1724 рр.

Павло Полуботок народився у 1660р. Його гетьманство припало на період чи не найбільшого терору московського царя Петра І по відношенню до України. Полуботки користувалися відміною польського герба "Пржиятель", причому зустрічаються два варіанти цієї відміни. Перший являв собою щит, на зеленому тлі якого червоне серце з золотим кавалерським хрестом над ним. У клейноді три страусині пір'їни. Другий варіант мав червоний щит, на якому золоте серце перетяте двома чорними стрілами навхрест вістрями додолу, причому над серцем срібний кавалерський хрест. У клейноді п'ять страусиних пір'їн.

Данило Апостол-гетьман Війська Запорозького на Лівобережній Україні 1727-1734 рр.

Апостоли користувалися відміною польського герба "Юньчик". В червоному полі подвійний срібний хрест, розщеплений знизу, що утворювало щось подібне до якоря. Над шоломом у шляхетській короні клейнод у вигляді п'яти страусиних пір'їн. Власний герб Данила Апостола мав щит, в лазуровому полі якого були розташовані золоті зірки й кавалерський хрест, а у середині - щиток з гербом "Юньчик".

Кирило Розумовський-Останній гетьман Війська Запорозького на Лівобережній Україні 1750-1764 рр.

Кирило Григорович Розумовський народився у 1728р. У 1743р. У 1747р. цариця Єлизавета відновила гетьманський устрій на Україні і призначила на посаду гетьмана Кирила Розумовського.

Розумовський спочатку користувався батьковим гербом, що мав такий вигляд: на щиті синього кольору золотий панцир, простромлений з двох боків двома срібними стрілами. Після отримання графського титулу Кирило отримав більш складний герб. Щит розтятий золотим та чорним полями, на яких було зображено двоголового коронованого орла змінних з полями кольорів (чорний на золотому й навпаки). На грудях у орла синій щиток із срібним панциром, пробитим двома червоними стрілами. На щиті лежить графська корона, над якою встановлено срібний лицарський шолом з дев'ятьма золотими обручами й золотим обкантуванням, з повішеним на ньому золотим медальйоном. У клейноді над другою графською короною (над шоломом) - синій прапор із зображеним на ньому (як на щитку) срібним панциром; до прапора прикладені дві червоні перехрещені стріли вістрями догори. З боків щита намет: праворуч червоний та чорний, підбитий золотом, ліворуч - синій і червоний, підбитий сріблом. Щитотримачі: праворуч - козак (верхня частина одягу - синя, нижня червона), ліворуч - поляк (верхня частина одягу червона, нижня - синя). Девіз герба "FAMAM EXTENDERE FACTІS" ("Факти поширюються поголосками").

Павло Скоропадський-Гетьман Української Держави

Герб Скоропадських мав розтятий срібним і червоним щит. У першій половині був зображений запорозький козак у червоному одязі (кармазині) з мушкетом на лівому плечі. В другій половині три срібні перевернуті стріли: середня - у стовп, а бокові перехрещені; всі три пов'язані золотою стрічкою. У клейноді три страусиних пір'їни: середня червона, з булавою на першому плані, а бокові - срібні. Намет червоний із сріблом. Герб декорований червоною мантією, що підбита соболями, і увінчаний червоною гетьманською шапкою з соболиною опушкою, прикрашеною аграфою з перлин з двома срібними півнячими пір'їнами. Щит підтримують два срібні коні з червоними очима та язиками. Девіз герба "CONJUNGІT FAVORES" ("Пов'язаний зацікавленністю") написаний червоними літерами на срібній стрічці.


	Четверг, 02.05.2024, 23:17 Приветствую Вас Гость \| RSS Главная \| Каталог статей \| Регистрация \| Вход