Іван Сірко

Один із найвідоміших запорізьких кошових отаманів, який, однак, ніколи не був гетьманом України, хоча й міг би ним бути. Унікальний військовий талант Сірка, на жаль, поєднувався із його дивовижно авантюрною флюгерською політичною діяльністю. Активний прибічник практично всіх гетьманів України, що були при владі в період його отаманування, він не спромігся остаточно усвідомити ідею соборності України, і доказом цього є його діяльність.
Великий Сірко був родом із Поділля, с. Мурафа біля Шаргорода. Рід Сірків емігрував на Слобідську Україну незадовго після того, як розпочалась Визвольна війна. В лавах Хмельницького Іван Сірко став полковником. Його діяльність характеризувалася особливим дотриманням січових традицій та постійної орієнтації саме на неї. У боротьбі проти поляків заслужив значний авторитет. Після 1654 року Сірка немає в числі активних учасників подій війни проти Польщі, однак згодом він отримує Вінницький полк і керує ним до приходу на гетьманство Юрія Хмельницького, з яким через політичні непорозуміння не знаходить спільної мови, і вирушає на Січ, а невдовзі стає кошовим отаманом. На цій посаді перебуває в період 1660-1680 років, що є доказом його надзвичайних управлінських здібностей та популярності на Запоріжжі. У зв’язку із неприйняттям Іваном Сірком пропольської політики Виговського, він завдає дошкульних ударів по Криму, який був союзником гетьмана. Однак після приходу до влади Юрія Хмельницького Сірко і з ним вступає в конфлікт. Разом із Богуном та Дорошенком відмовляється підписувати Переяславські статті 1659 року. Іван Сірко за період отаманування на Січі провів 65 успішних походів проти Османської імперії, насамперед проти Кримського ханства. Таким чином він ослаблював боротьбу спершу Виговського, а потім і Дорошенка та Юрія Хмельницького з Московським царством. Хоча Сірко й займав антимосковську позицію, однак такими своїми діями не сприяв налагодженню союзу України та Туреччини. Після того, як до влади на Правобережжі приходить Павло Тетеря, активно протистоїть і йому. Дотримується політичного курсу Запорозької Січі, обстоює інтереси Війська Кошового Низового. Неодноразово спустошує Північне Причорномор’я і навіть весь Крим. У протистоянні з Іваном Самойловичем зазнає поразки і відбуває 1 рік заслання в Московському царстві. Повертається на Січ і все частіше шукає союзників у Польщі та Туреччині. Помер у 1680 році.
Найбільшою заслугою Івана Сірка є його військове протистояння із Османською імперією, однак політична багатовекторність та відсутність порозуміння із гетьманами України дозволяє говорити про недалекоглядність Івана Сірка у побудові Соборної України.

Джерело: Козацькі вожді України - Сушинський Б.І.