ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ
Гімн - величава пісня, виконання якої пов´язане із святкувими урочистостями, офіційними державними заходами, військовими парадами,  політичними подіями, релігійними ритуалами тощо. Державні і національні гімни  утверджують усталене традицією почуття єдності і самобутності народу. Це ті слова та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, з трепетом у душі слухати мелодію, яка кличе до високого і світлого.
Своїм корінням гімни сягають глибокої давнини. Спочатку вони використовувалися для прославлення богів і героїв.
Більшість сучасних державних гімнів європейських країн зародилися у 18-19 ст. У піснях-гімнах сконцентрована жива історія  народів, їх прагнення до волі, відображені шляхи визвольних прагнень, національно-політичні ідеали.

Текст Державного Гімну України українською мовою:

 Державний гімн  України                                                                                                                

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.

Ще нам, браття Українці, посміхнеться доля!
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу Свободу,
І покажем, що ми, браття, Козацького Роду!
Станем разом всі за волю від Сяну до Дону:
В Ріднім Краї панувати не дамо нікому!
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Як на нашій Україні доленька доспіє.

Душу й тіло ми положим за нашу Свободу,
І покажем, що ми, браття, Козацького Роду!

А завзяття, праця щира свого ще покаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже.
За Карпати відіб'ється, згомонить степами - 
України Слава стане поміж народами!

Душу й тіло ми положим за нашу Свободу,
І покажем, що ми, браття, Козацького Роду!

Текст Державного Гімну України в англійському перекладі:

Конституція України,Anthem of the Ukraine
Ukraine's glory has not perished, nor her freedom.
Upon us, brothers Ukrainians, fate shall smile once more.
Our enemies will vanish, like dew in the morning sun,
And we too shall rule, brothers, in a free land of our own.

We'll lay down our souls and bodies to attain our Liberty,
And we'll show that we, brothers, are of the Cossaks nation.

Stand together for freedom, from the Sian to the Don,
We will not allow others to rule in our Motherland.
The Black Sea will smile and grandfather Dnipro will rejoice,
For in our own Ukraine fortune shall flourish again.

We'll lay down our souls and bodies to attain our Liberty,
And we'll show that we, brothers, are of the Cossaks nation.

Our persistence and our sincere toils will be rewarded,
And freedom's song will resound throughout all of Ukraine.
Echoing off the Carpathians, and rumbling across the steppes,
Ukraine's fame and glory will be known among all nations.
We'll lay down our souls and bodies to attain our Liberty,
And we'll show that we, brothers, are of the Cossaks nation.

  Створення українсько гімну бере початок з осені 1862 року. Український етнограф, фольклорист, відомий поет, член Російського географічного товариства (1873 р.), лауреат золотої медалі Міжнародного географічного конгресу в Парижі (1875 р.) та Уваровської премії петербурської Академії наук (1879 р.) Павло Платонович  Чубинський (1839-1884 рр.) пише вірш «Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українського народу. Поширення цього вірша серед україно-фільських гуртків, щойно об'єднаних у Громаду сталося миттєво. Проте, вже 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолю-динов» на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Перша публікація вірша П.Чубинського була у львівському журналі "Мета", 1863, № 4.
Отримавши поширення на Західній Україні патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло(Вербицький) (1815-1870 рр.)., ще й знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського пише музику до нього. Вперше надрукований у 1863, а з нотами - 1865 вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 році.
У 1917-1920 "Ще не вмерла Україна" як єдиний державний гімн законодавче не був затверджений, використовувалися й інші гімни. 
15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображання у Конституції України. Проте, тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон „Про Державний гімн України", запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля».
Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 з 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії і Компартії.
З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М.Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.