Він був студентом Кременчуцького залізничного техніку­му, коли на Полтавщині лютували денікінські головорізи.

 Шістнадцятилітній Ан­дрій Троїцький    разом з однокурсниками залишив учнівську лаву    і пішов добровольцем на фронт.

 В 1920 році Андрій стає комсомоль­цем. В полум'ї революційної боротьби нового з старим гартувалася його неспо­кійна юність. Комсомолець їде в село Піски, де згуртовує навколо себе мо­лодь і разом з іншими  товаришами створює перший комсомольський осе­редок. Юні комунари гаряче відгукну­лися на заклик молодої Радянської вла­ди допомогти дітям голодуючих губер­ній. Зокрема, вони зібрали чимало про­дуктів для дітей Поволжя.

 Про патріотичні дії пісківських ком­сомольців повідомляла газета «Дело революции».  Під заміткою стояв підпис: Андрій Троїцький. Це був перший його виступ. Потім його прізвище все часті­ше почало з'являтися на сторінках га­зети. Він став її активним кореспонден­том. Писав про діяльність сільської комсомолії, про боротьбу проти кур­кульства, про будівництво нового жит­тя. Вороги Радянської влади залякува­ли кореспондента, підкидали записки такого змісту: «Якщо будеш писати, скоро і про тебе напишуть у газеті в чорній рамці», «За тобою смерть ходить кожної   ночі...».

 Та ніякі погрози не зломили корес­пондента.  Комсомолець продовжував діяти, а вечорами при гасовій лампі писав замітки до газети. В 1924 році окружком комсомолу направив Андрія Троїцького в Градизький район, де він працював секретарем комсомольської ячейки і головою сільської Ради. В 1926 році він вступає в ряди партії, працює інструктором Кременчуцького окрвиконкому. А з 1928 року він пов­ністю переходить на газетну роботу. Кілька років Андрій працює в редакції Кременчуцької газети, згодом редакто­ром районної газети в Семенівці, по­тім - завідуючим відділом партійного життя обласної газети в Харкові та за­ступником редактора полтавської газети «Більшовик Полтавщини». В 1931 ро­ці друкується перша повість таланови­того  журналіста  «Член  колгоспу - 27».

 Недавно з друку вийшла нова кни­га Андрія Троїцького «Шлях до серця». Незважаючи на складні роки життя, ча­сом драматичні, комуніст Андрій Семе­нович Троїцький впевнено тримає перо журналіста, продовжує виступати на сторінках республіканської і місцевої преси, працює над новими книгами. За­раз Андрій Семенович проживає в м. Кемерово, перебуває на пенсії.

 Ветерани партії і комсомольці 20-х років Кременчуччини добре пам'ятають цю скромну, надзвичайно енергійну і чесну людину, бойового кореспондента і   вірного бійця ленінської партії.

А. ОМЕЛЬЯНЕНКО, сількор, с.Піски.

                Газета      "Кременчуцька      Зоря", № 52  від 05.05.1968 року